правый карман

( по направлению) right; right-hand (attr.); ( о борте судна) starboard; (о лошади, части экипажа и т. п.) off(-side)

right

1. прил. right-wing (attr.)

2. как сущ. м. right-winger

1. карман:

1) часть одежды в виде пришитого к ней мешочка для ношения при себе мелких вещей. Paltonun cibləri карманы пальто, şalvarın cibləri карманы брюк, arxa cib задний карман, qoyun cibi внутренний карман, yan cib боковой карман, döş cibi нагрудный карман, sağ cib правый карман, dolu cib полный, туго набитый карман, yırtıq cib дырявый карман; cibinə qoymaq класть, положить в карман что, cibinə doldurmaq nəyi (cibini doldurmaq nə ilə) набить карман чем, cibindən düşdü nə из кармана выпало что, cibindən çıxarmaq nəyi вытащить (достать) из кармана что, cibini əlləşdirmək рыться, порыться в кармане, cibində gəzdirmək носить в кармане что, ciblərini tərsinə (astarına) çevirmək выворачивать, вывернуть карманы, cibini sökmək отпороть карман; əllərini cibindən çıxart! вынь руки из карманов!

2) перен. разг. достаток, деньги. Cibinin qənimi (düşməni) губитель карманов (об очень щедром человеке), cibinə xidmət etmək (qulluq etmək) служить своему карману

3) особое отделение в портфеле, чемодане и т.п. Portfelin cibi карман портфеля, çamadanın cibi карман чемодана

4) анат. углубление различного рода, выемка в чём-л. Udlaq cibləri глоточные карманы, qəlsəmə cibləri жаберные карманы

2. кармашек, карманчик (маленький карман). Saat üçün döş cibi грудной кармашек (карманчик) для часов, dəsmal cibi кармашек для платка

3. анат. пазуха (полость в некоторых органах тела). Əsas cib основная пазуха

II

прил. карманный:

1) относящийся к карману

2) приспособленный для ношения в кармане. Cib bıçağı карманный нож (перочинный нож), cib dəftərçəsi карманная книжка (записная книжка, блокнот), cib güzgüsü карманное зеркало, cib lüğəti карманный словарь, cib saatı карманные часы, cib (burun) dəsmalı носовой платок

◊ cib oğrusu см. cibəgirən, cibkəsən, cibgir; cib kəsmək лезть в чужой карман, заниматься воровством, быть карманным вором ( воромкарманником); cibə ziyandır nə бьёт по карману что; cibi boşdur kimin у кого тощий карман (пустой кошелек, пустая мошна); öz cibini güdmək думать о своём кармане; cibi boşaldı мошна истощилась, запасы оскудели у кого-л.; cibi yırtıqdır (dəlikdir) мошна пуста, карман (кошелек) пуст у кого; əli (əlləri) cibində gəzmək ходить, заложив руки в карманы, бездельничать, гулять руки в брюки; əlin cibində olsun! готовься к расходам! cibində siçanlar oynaşır (zər atır) kimin без гроша в кармане кто, в кармане ветер свистит, тощий карман, пустой кошелек у кого; cibindən çıxdı kimin уплатил из собственного кармана; cibindən ödəmək (vermək) уплатить из своего кармана; cibinə ötürmək (atmaq) прикарманить, присвоить (чужие) деньги; qatlayıb cibinə qoyar kim kimi намного превосходит кто кого (в уме, ловкости, сообразительности и т.п.), заткнет за пояс кто кого; cibinə ziyan vermək kimin бить по карману (причинить ущерб кому); cibinə girmək kimin полезть (залезть) в карман чей, к кому; pul cibinə girdi (keçdi) kimin деньги перекочевали в карманы чьи, кого; cibinə görə deyil kimin nə не по карману кому что; əlini cibinə salmaq: 1. опустить руки в карманы; 2. платить, заплатить за что-л.; cibinə toxunmaq ударить по карману; cib-lərini silkələmək (boşaltmaq) вывернуть, вытрясти карманы (истратить, израсходовать все свои деньги); ciblərini silkələmək вытрясти карманы (демонстрировать безденежье); cibini doldurmaq набить карман (мошну), нажиться, разбогатеть; cibinin ağzını açmaq развязать кошелек (начать расходовать деньги); тряхнуть мошной (не пожалеть денег на что-л., раскошелиться)

1. agg.

1) правый

2) (agile) ловкий, (svelto) проворный, (perspicace) умелый

2. m.

(pugilato) удар правой

•

I правый; оң хол правая рука; оң тала правая сторона; оң талакы эрик правый берег; оң тала эргил! направо!; ср. аай I.

II 1) разг. сознание, разум; оңун оскунар терЯть сознание; ср. медел, медерел; 2) внешний вид, Облик.

III частица ведь, оказывается; хей чугаа-дыр оң ну, ведь это пустой разговор; ооң чугаалааны шын чүве-дир оң оказывается, он правильно сказал; ◊ амыр-дыр оң держи карман шире.

I. попадати.

II. попасть

1) куда - потрапляти, потрапити, втрапляти, втрапити, попадати, попасти, впадати, впасти куди, до кого, до чого, діставатися, дістатися куди. [Скажи, дівчино, як тебе звати, щоб я потрапив до твоєї хати? (Чуб.)]. Как и откуда вы сюда -пали? - як і звідки ви сюди потрапили (втрапили)? -дём ли мы по этой дороге в город? - чи потрапимо (втрапимо) ми цією дорогою до міста? Вы -пали ко мне как раз во время, в пору - ви нагодилися (потрапили, влучили) до мене саме в час. Блуждая, странствуя -пасть куда - блукаючи забитися, прибитися куди. [Блукаючи по Україні, прибивсь якось я в Чигирин (Шевч.)]. -пасть в ров, в яму - потрапити, попасти, впасти в рівчак, в яму. -пасть в западню - попастися, впасти, вскочити в пастку (в западню). -пасть в беду, в неприятную историю в затруднительное положение, в переделку - ускочити в лихо (в біду, в халепу, у лабети, в клопіт), ушелеп(к)атися в біду, доскочити біди, (образно) в тісну діру впасти, зайти у велике галуззя. [Вскочила наша громада в халепу (Кониськ.). Ну, та й вшелепалась я оце в біду по самі вуха (Неч.-Лев.)]. -пасть в неловкое положение - опинитися на льоду, на слизькому, як у сливах, не знати на яку ступити. В такое положение, в такую историю -пал, что… - в таке (в таку халепу) вскочив, в таке вбрів, в таке клопітне убрався, що… [В таке вбралася, що ледве за рік вирнула (Г. Барв.)]. -пасть впросак - вклепатися, влізти в болото, в дурні пошитися. [Цілий вік мати на меті обережність і так вклепатися (Коцюб.)]. - пасть на каторгу, в ссылку, в Сибирь - потрапити на каторгу, на заслання, на Сибір, попастися на Сибір. -пасть в плен, в неволю - попастися, упасти(ся) в полон, в неволю. [О ліпше бути стятому впень, ніж впастись в погану неволю (Федьк.)]. -пасть под иго, под власть чью-л. - впасти (попастися) в ярмо чиє, підпасти під кого. [А селянів кілька тисяч під Москву підпало (Рудан.)]. -пасть в самый круговорот чего - потрапити, попастися в самий вир чого. Наконец-то я -пал в высшую школу - нарешті я дістався до вищої школи. - пасть в театр было не легко - дістатися (попасти) до театру не легко було. -пасть в очередь - під чергу (в ряд) прийтися. -пасть под суд - опинитися під судом, стати перед суд. -пасть к кому в милость, в немилость - підійти під ласку кому, в неласку у кого впасти. -пасть в честь, в почёт - зажити, дожитися, доскочити чести, шани, пошани, шаноби. -пасть в дьячки, в баре - попасти в дяки, вскочити в пани. [Та у дяки як-би то вам попасти (М. Вовч.). Не в такі я тепер пани вскочив (Франко)]. -пасть кому-л. в руки, в чьи-л. руки - потрапити (дістатися) кому до рук, потрапити в чиї руки и в руки до кого, впасти кому в руки. [Випадків, коли гарна й зрозуміла книга потрапляла до рук селянинові, не могло бути багато (Грінч.). Одного разу впала мені у руки книжка стара (М. Вовч.). Не пам'ятаю, коли дісталась мені до рук ця брошура (Н. Рада)]. Соринка -пала в глаз - порошинка (смітинка) вскочила в око, остючок ускочив в око. Во время этого следствия ему -пало в карман - під час цього слідства йому перепало в кешеню. -дёт ему за это - буде йому за це. Он -пал мне навстречу - він мені здибався. Как -пало, как ни -пало - як попадя, (кои-как) аби-як. Где -пало - де попадя, де припало. [Сяк так наїстися, аби-чим укритися, де попадя, в печері або в курені якому, негоду пересидіти (Єфр.). Цілу ніч шлявся, та так, де припало, там і валяється (Квітка)]. Куда -пало - куди попадя, куди трапиться, куди луча. [Поїду, куди трапиться, аби тут не зоставатися (Звин.)]. Все бросились куда -пало - всі кинулись, хто куди (як хто) втрапить (втрапив), куди хто запопав, хто куди піймав. Кому -пало - кому попадя, кому-будь, аби-кому. С кем -пало - з ким попадя, з ким припало, з ким трапиться, аби-з-ким, з ким не зарви. [З ким не зарви, все знакомі, все дружить (Свид.)]. Болтают, что только на язык -дёт (взбредёт) - мелють, що тільки на язик наскочить (наверзеться), що тільки язиком натраплять;

2) (наткнуться на кого, на что) натрапляти, натрапити на кого, на що и кого, що, (по)трапляти, (по)трапити (гал. трафляти, трафити), налучати, налучити на кого, на що, впадати, впасти на кого, на що, набри[е]сти на кого, на що и кого, що. [Прийшли вони в село й натрапили як-раз на того діда (Гр.). Налучила царівна на скелю, проломила корабель (Гр.). Коли це набрели цигана, - веде пару коней (Манж.)]. Насилу мы -пали на дорогу - насилу (ледві) потрапили ми на дорогу, насилу (ледві) натрапили ми дорогу, набрили (зійшли) на дорогу. [Дороги хоть не знайшов, та деякі стежиночки натрапив (М. Вовч.). Дайте мені набрести на стежку (Номис)]. -пасть на надлежащий (на правый) путь, на свою (настоящую) дорогу - налучити (зійти) на добру путь, збігти, набристи на свою стежку, набігти (вхопити) своєї тропи. [Збилась з пантелику дівчина та й не налучить на добру путь (Мирн.). А щоб ти на добрий путь не зійшов! (Номис). От як страшенно приплатились наші вельможні предки за те, що не вхопили своєї національної тропи (Куліш). Є доля у всякого, та не набіжить чоловік тропи (Г. Барв.)]. -пал на медведя - натрапив (набрив) на ведмедя и ведмедя, налучив, потрапив, впав на ведмедя. [Утікав перед вовком, а впав на ведмедя (Номис)]. -пасть на чей-л. след - на чий слід спасти, натрапити, на чий слід и чийого сліду набігти, чийого сліду вхопити. Он -пал на счастливую мысль - він потрапив, натрапив на щасливу думку, йому спала щаслива думка. Зуб на зуб не -дает (у кого) - зуб з зубом не зведе (хто), зуб на зуб не налучить. [А змерзла-ж то так, що зуб з зубом не зведе, так і труситься (Квітка). Тремчу, зуб на зуб не налуче (Проскурівна)];

3) в кого, во что (чем) - влучати, влучити, (по)трапляти, (по)трапити, втрапляти, втрапити (гал. трафляти, трафити), поціляти, поцілити, вцілити, (стреляя) встрелити в кого, в що (чим) и кого, що, попадати, попасти в кого в що, вицілити, добути, втяти кого в що, вліплювати, вліпити в що, лучити, получити кого и на кого. [Іван вирвав буряк і, пожбурнувши ним, влучив її просто в хустку (Коцюб.). І ось один важкий та острий камінь улучив дівчину, і полягла вона (Л. Укр.). В те трафля, в що не мірить (Франко). Ніж не потрапив куди треба і вгородився мені просто в руку (Грінч.). Стрельнув і саме в крило поцілив (Гр.). Так мене сим і вцілила в серце (Г. Барв.). Лучив ворону, а влучив корову]. -пасть в цель - влучити, вцілити в мету. Он в меня стрелял, но не -пал - він в (на) мене стріляв, але не влучив (не поцілив, не вцілив, не встрелив, не втяв). Камень -пал ему в голову - камінь влучив його (и йому) в голову. Пуля -пала в кость - куля потрапила на кістку, влучила (трафила) в кістку. -пал не в бровь, а в глаз - у самісіньке око вцілив; вгадав, як в око вліпив. Не -пасть (бросая) - прокидати, прокинути. Он бросил в меня камнем, но не -пал - він кинув на мене каменюкою, але прокинув (не влучив, не поцілив). -пал пальцем в небо - попав пальцем у небо, попав як сліпий на стежку. -пал не -пал - схибив - трафив, наосліп, на одчай душі. -пасть в тон - достроїтися до тону, узяти в лад.

* * *

1) попа́дати; (о листьях, плодах) поопада́ти; (обрушиться сверху, поопадать) поспада́ти; ( потерять устойчивость) поваля́тися

2) ( погибнуть - о скоте) поздиха́ти

3) ( упасть много раз) попа́дати